Топ украинский политик угодил на швейцарские нары

Во второй раз в истории Украины посадили высокопоставленного коррупционера. И второй раз это случилось за рубежом. После Павла Лазаренка швейцарские нары ожидают соратника Яценюка и бизнес-партнера ПорошенкоНиколая Мартыненко.

В чому звинувачують Мартиненка?

Йому присудили 28 місяців ув’язнення, з яких 1 рік Мартиненко має фізично відсидіти у в’язниці – за відмивання близько 2,8 мільйона євро через швейцарські банки «в складі злочинного угруповання».

Окрім Мартиненка, винним також визнали його спільника, громадянина України Павла Скаленка, який допомагав Мартиненку ховати в Швейцарії гроші, отримані у вигляді відкатів.

За даними слідства Швейцарії, Мартиненко доручив Скаленку створити офшорну компанію під назвою «Брадкрест» у центральноамериканській державі Панама на чолі з місцевими мешканцями, які за документами виступали номінальними власниками. Але найцікавіше, що саме ці мешканці Панами призначили Мартиненка своїм уповноваженим представником.

Причетність Мартиненка було викрито, коли швейцарські прокурори прийшли з обшуками в швейцарські ж банки та вилучили там так званий «формуляр А».

Що це «формуляр А»?

Незалежно від того, хто значиться фіктивним власником компанії, у зносинах зі швейцарським банком офшорка має показати реального власника. І цим реальним власником у формулярах швейцарських банків значився якраз Мартиненко. Засудження Мартиненка – це встановлення справедливості щодо одного з найбільш одіозних «рєшал» української політики. Мені випала честь повідомити першим про відкриття справи щодо Мартиненка в Швейцарії – це сталося ще наприкінці 2014 року.

Тоді та всі наступні роки Мартиненко переконував, що жодного провадження проти нього в цій державі немає. Тепер, за його ж логікою, за неіснуючим провадженням йому винесли вирок, який передбачає цілком реальний рік за ґратами.

«Про нібито наявність щодо мене кримінальної справи я дізнався зі ЗМІ. Звинувачення про начебто мою причетність до «хабаря» є нісенітницею. Я не вчиняв жодних правопорушень», – так казав Мартиненко і замовляв проти мене чорний піар, а коли я подав на нього до суду, то він відмовився від власних слів та не навів жодних доказів.

Зараз, коли Мартиненко отримав вирок у Швейцарії, він продовжує шукати винних і скаржитися, що через карантин та закриті кордони не зміг бути присутнім на засіданні суду.

«Я не зміг особисто відповісти на питання суду та засвідчити всю безпідставність згадок мого імені в цій справі», – прокоментував Мартиненко.

Я вже уявляю – заходить Мартиненко в швейцарський суд, дає свої свідчення, і під впливом його аргументів суд поміняв би свою думку. Ви в це вірите? Я – ні. А тому сподівання Мартиненка на апеляцію теж є марними – в Швейцарії суди, починаючи з першої інстанції, виносять справедливі рішення. І апеляції рідко коли їх скасовують.

Про те, що Мартиненку мало що світить у Швейцарії, він мав би зрозуміти ще декілька років тому, коли через суд намагався відсторонити від розслідування його злочинів швейцарського прокурора Урса Кьоллі нібито через те, що прокурор «незаконно розголошував матеріали справи” мені, Сергію Лещенку.

Закінчилося все тоді печалькою для Мартиненка – прокуратура Швейцарії не знайшла порушень в діях свого прокурора щодо інформування мене про перебіг слідства, потім аналогічне рішення ухвалив і швейцарський трибунал, а сам Мартиненко побіднішав на декілька тисяч франків компенсації видатків через затіяну тяганину з прокуратурою.




Справа Мартиненка в Україні

Сьогодні злочин Мартиненка, окрім Швейцарії, паралельно розслідується в Україні та Чехії, і якщо в Європі вже є рішення, то в Україні справу передано до антикорупційного суду, і директор НАБУ Артем Ситник прогнозує швидкий результат.

Суть злочину, який паралельно зі швейцарцями розслідує НАБУ, полягає в тому, що Мартиненко як голова комітету Ради з питань енергетики був неформальним куратором «Енергоатому» та отримував так звані «комісійні» за продукцію, яку атомне підприємство купувало в Чехії на заводі Skoda. Ці відкати заходили на рахунок панамської фірми «Брадкрест» у Швейцарії, після чого правоохоронці порушили справу.
Читайте также: В екс-депутата Мартиненка заявляють про подання апеляції на рішення швейцарського суду

Куди йшли гроші, отримані як відкати? На поповнення особистих рахунків Мартиненка та оренду нерухомості в Британії, Австрії та Швейцарії для членів родини та наближених осіб, оплата коштовної вогнепальної зброї в Британії, переказ на інші рахунки Мартиненка на Кіпрі, оплата туристичних послуг для народних депутатів.

Швейцарський вирок Мартиненку – вдруге, коли саджають за ґрати українського корупціонера. І вдруге це сталося за кордоном – раніше Павла Лазеренка засудили в США до 8 років тюрми.

Паралельно вирок Лазаренку тоді, 20 років тому, винесли і в Швейцарії – його засудили до 18 місяців тюрми, але термін відсидки в Швейцарії зарахували в час, який він провів за ґратами в Америці. А сам Лазаренко тоді вустами своїх адвокатів визнав, що через швейцарські банки, як чиновник, відмив 9 мільйонів вкрадених доларів.

З чого все почалось

Загалом же справа Мартиненка дуже цікава. Як розповідають мої джерела в США, в 2015 році Мартиненко склав депутатські повноваження під тиском адміністрації Обами-Байдена.

Річ у тім, що перед прильотом до України Байден зажадав, щоб 2 тодішніх керівники Петро Порошенко і Арсеній Яценюк кожен синхронно зробили крок до очищення свого оточення від корупціонерів.

Від Яценюка зажадали складення повноважень Мартиненка в Раді, і той дослухався до порад, а від Порошенка – відставки Шокіна з посади генпрокурора, як того вимагали активісти, журналісти та депутати.

В підсумку, Порошенко виконання своєї частини умов розтягнув на 4 місяці, а зараз це взагалі намагаються подати як тиск США з метою прибрати «чесного» прокурора Шокіна.

Хто став на захист Мартиненка

Після того, як Мартинка засудила Швейцарія, офіційно визнавши його винним у відмиванні злочинних коштів, це слушна нагода нагадати прізвища тих, хто брав на поруки цього діяча в Україні після того, як Мартиненка було арештовано в рамках справи, що розслідує НАБУ.

За Мартиненка поручилися:

міністр молоді та спорту Ігор Жданов;
заступник голови ЦВК Андрій Магера;
18 народних депутатів від «Народного фронту».
під судом були помічені також міністерка освіти Лілія Гриневич та міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Але, схоже, і сам тодішній прем’єр Володимир Гройсман був не проти захисту Мартиненка. Коли його попросили прокоментувати такий вчинок, він заявив – «це було командне рішення».




«Можу сказати, цей крок урядовців абсолютно свідомий. У мене немає жодного застереження щодо такого кроку. Я вважаю, це було командне, колективне, політичне рішення», – так зазначив Гройсман на питання про дії депутатів та міністрів, що захищали Мартиненка, який, своєю чергою, підозрюється в розграбуванні державних компаній, які перебували у підпорядкуванні того ж таки Гройсмана.

Усе це означає, що, окрім самого Мартиненка, відповідальність мають понести і ті, хто поручалися за нього в судах. І за кришування корупціонера мають назавжди бути прибраними з української політики.

ИСТОЧНИК: Антикор

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
РЕКЛАМА
«загрузка...
Загрузка...
В ТЕМУ
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Ягода - кровавый монстр с искаженной психикой... и Навальный

Из всех сталинских палачей лучше всего известен Берия — на него после смерти Сталина свалили огромное количество преступлений режима, старательно вкладывая советским людям в голову мысль о том, что в стране происходили «отдельные нарушения социалистической законности», и виноваты в них отдельные люди, а не система. Берию так громко и публично шельмовали, что его имя запомнилось.

На втором месте по «популярности», наверное, Николай Ежов, который хоть и был наркомом НКВД всего лишь с 1936 по 1938 год, но зато какие это были годы! Для тогдашних потоков крови тоже в свое время придумали красивое слово. Это были не партийные чистки, не Большой террор, не сталинские репрессии — а «ежовщина» — злоупотребления мерзкого человечка.

ЧИТАЙТЕ: Лукашенко преподнес Украине неприятный «сюрприз»: Обнародован секретный документ о границе с РФ. ФОТОФАКТ

Предшественник Ежова на посту наркома — Генрих Ягода — запомнился куда меньше.

А Ягода, вообще-то, с 1918 года работал в ЧК, там отличился, был замечен Дзержинским, пошел на повышение и уже в 1923 году стал заместителем председателя ОГПУ — тоже интересное учреждение… Его настоящая карьера началась в 1926 году, когда ОГПУ возглавил Вячеслав Менжинский, а Ягода стал его замом. Но Менжинский много и долго болел, поэтому в течение следующих лет политический сыск в Советском Союзе во многом контролировался Ягодой. В 1934 году Менжинский умер, а Ягода стал главой только что созданного НКВД, и оставался на этом посту до сентября 1936 года.

Фактически он был во главе спецслужб десять лет — и каких лет — это ведь годы первых пятилеток и первых публичных процессов, борьбы с многочисленными оппозициями, высылки Троцкого, постепенного выдавливания с политической арены, а затем физического уничтожения Каменева и Зиновьева. А еще годы коллективизации, создания системы ГУЛАГа, убийства Кирова и последовавших за этом волн арестов и казней, чистки в армии и уничтожения огромной части командного состава.

И во всем этом Генрих Генрихович Ягода сыграл значительную роль. Как пишет английский историк Дональд Рейфилд в своей книге «Сталин и его подручные», «Ягоде отводилось все, что касалось цифр и физического насилия, — организация, репрессии, сбор улик, эксплуатация заключенных, разгромы, убийства». И еще одна замечательная формулировка Рейфилда: «Ягода был трудолюбивым, неудержимым и на все согласным палачом».

Это не противоречило тому, что он был еще и жуликом, коррупционером, развратником, вором и при аресте у него обнаружили 1229 бутылок заграничных вин, порнографические фотографии и фильмы, 70 шелковых дамских трико, резиновый мужской половой член, 21 мужское пальто и 9 дамских и 4 шубы…

Еще Ягода много «работал» с писателями — например, добивался возвращения Горького с Капри в СССР, опутал его сетью шпионов, не исключено, что погубил сына Горького, в чью жену он был безумно влюблен. «Проектом» Ягоды было печально известное строительство Беломорканала — и позорная поездка писателей во главе с Горьким по каналу, итогом которой стало воспевание перевоспитания «каналоармейцев» — ну и так далее и тому подобное.

К 1936 году Ягода уже не был Сталину нужен — любой тиран часто меняет свое окружение. Ягоду сделали наркомом связи, а Ежов, возглавивший НКВД, начал арестовывать помощников бывшего наркома, затем дело дошло и до самого наркома. На публичном процессе, на который в 1938 году вывели Ягоду, он признавался во множестве злодеяний, в частности, в убийстве Горького, в контрреволюционной деятельности — и был расстрелян.

Ягода, кровавый монстр с искаженной психикой, даже на фоне других сталинских палачей выделяется каким-то особенно омерзительным характером и поведением. Родственники Ягоды дважды пытались добиться его реабилитации — в 1966 и 2015 годах. Оба раза им было отказано.

А теперь, в 2021 году, жалкая пародия на суд над Алексеем Навальным, которая была разыграна в ОВД города Химки, проходила на фоне фотографии Генриха Генриховича Ягоды.

Подчеркиваю: даже не реабилитированного. Ну что же, как говаривал босс Ягоды: «Страна должна знать своих героев»

Автор: Тамара Эйдельман заслуженный учитель РФ, историк

ИСТОЧНИК

Стрелков разнес "литературного боевика" Прилепина: "Все его боевые действия шли по донецким ресторанам" и с травкой

Бывший «советник» главаря «ДНР», россиянин Захар Прилепин приехал на оккупированный Донбасс, когда в регионе прекратились все активные боевые действия.

Российский писатель Захар Прилепин — жулик, который ради политического пиара придумывает себе несуществующие подвиги на Донбассе. Об том в эфире Ивана Миронова заявил т.н. экс-министр обороны ДНР Игорь Стрелков.

ЧИТАЙТЕ: Вакцины от COVID: Немецкий ученый об их эффективности и безопасности

«Прилепин — просто жулик, который не участвовал в боевых действиях. (…). Я уверен по его поведению на Донбассе, что он не воевал, а просто пиарился. В основном все его боевые действия шли по донецким ресторанам, о чём мне регулярно докладывали местные жители и бойцы», — сказал Стрелков.

«Прилепин не воевал. Над ним смеялись на Донбассе, те люди, которые реально воевали», — утверждает боевик. Стрелков недоволен тем, что зачастую российские пропагандисты сравнивают его и Прилепина, представляя героями и защитниками РФ.

Комментируя заявления Прилепина об убийствах украинских военных на Донбассе, Стрелков назвал оппонента «треплом».

«Этот человек, насколько я знаю, злоупотребляет травкой…активно трепется, понимая, что ему ни за что не придется отвечать», — резюмировал террорист.

Он по этой причине вызывал Прилепина на дебаты, однако писатель проигнорировал.

«Через общих знакомых передавал ему предложение подискутировать, но никакого ответа не получил. В принципе, это стандартная ситуация, потому что сказать ему нечего, ответить на мои вопросы он нормально не сможет. И вообще жулику очень тяжело спорить с твёрдо убеждённым человеком», —заключил Стрелков.

"Мне бы не хотелось этого": Саакашвили предупредил Зеленского

"Мне бы не хотелось этого": Саакашвили предупредил Зеленского

От выплаты инвесторам, вложившим средства в «зеленую» электроэнергетику, денег, которые задолжало им государство, зависит репутация Украины на международной арене. О…
Газ подешевеет не для всех: Украинцев предупредили об обмане с тарифами

Газ подешевеет не для всех: Украинцев предупредили об обмане с тарифами

Снижение стоимости газа в Украине будет касаться не всех потребителей, а только тех, кто использует газ как отопление. «Все, что…
ЭКCПЕРТЫ

Кто следующий: Кого уволит Зеленский?

ЧИТАЙТЕ: Вашингтон и ЕС в ярости: Навальный опять под арестом

Портников: Россия демонтирует международное право

Решение ЕСПЧ по иску Украины против России относительно фактического контроля над аннексированным Крымом вновь продемонстрировало, что в современном мире существуют…

Что случится, если весь лед на Земле растает за одну ночь

Глобальное потепление постепенно нагревает атмосферу нашей планеты, из-за чего ледники во всем мире тают постепенно и неотвратимо. Но что, если…