Гостре медійне протистояння, викликане утвердженням С.Шкарлета на посту міністра освіти і науки України, продовжує посилюватися. Навіть незважаючи на те, що і регламентний комітет, і Кабмін уже заявили, що не будуть повертатися до теми законності голосування і «правильності» призначення міністра.
Експерти схильні думати, що в українській освіті наступив переломний момент, коли об’єктивно почали піддаватися ревізії усі новації та «реформи», які бездумно запроваджувалися з 2014 року кількома хвилями команд міністрів – від С.Квіта – І.Совсун, до Л.Мандзій – Є.Стадного. Практично це була одна команда, яка безуспішно взялася реформувати одну з найчутливіших і найважливіших галузей економіки України. І відсутність у них належного досвіду і елементарного розуміння освітніх процесів зовсім не зупинило реформаторського зуду і відчайдушної наполегливості зламати те, що працювало, і вже на його уламках робити недолугі спроби щось побудувати натомість.
Очевидно, що В.Зеленський усвідомив, що з освітою відбувається щось не те. І обіцяні 4000 доларів місячної зарплати для вчителя від члена зеленої команди С.Бабака боляче б’є не по репутації «експерта», а по іміджу самого Гаранта Конституції.
Президент усвідомив і банальну для кожного істину, що тільки освічений народ має право на майбутнє. І щоб повернути українцям першість серед читаючої і технологічної публіки світу таки треба щось з освітою робити.
Чи не вперше після інаугурації В.Зеленський пішов проти думки грантових активістів і таки наполіг на повноцінному призначенні С.Шкарлета як представника альтернативної «соросівській» течії розвитку вітчизняної освіти. Бо продовжується відтік українських «мізків», які на чужині отримують гідне забезпечення і винаходять вакцини, софт, додатки, роблять відкриття, отримують патенти на винаходи і генерують додану вартість не для рідної економіки.
Новоообраний президент НАНУ Анатолій Загородній оприлюднив концептуальні проблеми академії, серед яких безнадійно застаріла матеріально-технічна база і відсутність молодих кадрів; результати аудиту, який вказав на те, що ми перебуваємо на межі науково-технічної катастрофи; оприлюднив розмір жебрацьких зарплат вчених. Потім у мережах почалося оприлюднення розміру зарплат вчителів, викладачів, доцентів, професорів. Їх розмір навіть близько не конкурує з зарплатами касирів великих торгових мереж.
ЧИТАЙТЕ: Шкарлет & ЗНО. Чи зуміє міністр зупинити деградацію освіти?
Українські університети в «ковідний рік» відчули значний дефіцит фінансування. Молодь масово надає перевагу закордонним вишам. Відтік абітурієнтів уже налічує десятки тисяч юнаків і дівчат на рік. Лише 3-4% з них повертаються в Україну після завершення навчання.
Освіта загалом зазнала секвестру у 4 мільярди гривень. Рекламована Л.Гриневич НУШ, опорні школи – на межі виживання. Не кожен місцевий бюджет в змозі забезпечити належний рівень забезпечення таких шкіл.
Школи закриваються, вчителі звільняються, загнані непосильними і непотрібними звітами і загрозою проходити тестування чи незалежне оцінювання.
Жалюгідні зарплати і невиконання обіцянок їх підвищити повністю заперечили оптимістичні твердження С.Квіта, Л.Гриневич, А.Новосад, що «вчителі важливі».
Згадані проблеми української освіти – лише вершина айсберга, з якою стикнувся міністр С.Шкарлет у 2020-му. Очевидно, що у фокусі його уваги у 2021-му перебуватиме якщо не вирішення, то хоча б мінімізація цих проблем.
Серед них найперше – збільшення видатків на освіту, що має однозначно позитивно відбитися на усій системі освіти.
Риторика міністра про реформування системи ЗНО не залишає сумнівів, що в наступному році відбудеться значне полегшення в плані доступу до освіти для осіб старшого віку, заочників, абітурієнтів, які прагнуть її здобути на платній основі тощо. Це дасть змогу вільніше дихати університетам.
Плани реалізувати пілотний проект зі створення бази працевлаштування випускників вишів дозволить аналізувати і корелювати потреби ринку і кількість ліцензованого обсягу місць державного замовлення, про що очільники міністерства говорили десятки років, але нічого так і не реалізували.
Увага до створення нових технологій через систему університетської науки, залучення талановитої студентської молоді до новітніх розробок, створення мережі технопарків з реальною фінансовою автономією, залучення до цього процесу приватних інвесторів із гарантуванням їх долі заробітку – також непростий, але необхідний крок, який потребує законодавчого врегулювання.
У 2021-му можливі зміни і в обов’язковості публікацій наших вчених і викладачів у базах Scopus і Web of Science. Зрозуміло, що хтось в міністерстві покриває цей непрозорий приватний бізнес, але публікації в міжнародних науково метричних базах мають бути абсолютно добровільними.
Очевидно, новий міністр залишить у спокої у 2021 році Національну академію педагогічних наук України, яку його попередники планували ліквідувати.
Безумовно, зміни в освіті зможуть відбутися лише через внесення змін до законодавства та реорганізацію в структурі міністерства. В 2021-му ми станемо свідками таких кроків нової команди міністра.
Нелегкий рік, судячи із заяв міністра С.Шкарлета, очікується для штучно створених під конкретних осіб структур НАЗЯВО, Національної агенції кваліфікацій тощо. Університети потерпають від непосильних цін на ліцензування та акредитацію. Понад 60 тисяч гривень за акредитацію однієї спеціальності – таку вартість встановлює НАЗЯВО і реально паразитує на закладах вищої освіти.
Нова українська школа швидше за все залишиться в пріоритеті і в наступному році. Але потрібно прикласти максимум зусиль з боку держави, щоб НУШ не залишилася такою ж декларацією, як і багато інших проектів від попередників С.Шкарлета.
Без відповідного фінансового і матеріального забезпечення ідея створення Нової української школи ніколи не буде реалізований.
2021-й буде ознаменований процесом обмеження впливу грантових організацій на розвиток української освіти і науки, оскільки запроваджувана ними протягом майже семи років модель для української освіти і науки виявилася, м’яко кажучи, вкрай неефективною.
2021-й має стати переломним для вітчизняної освіти і науки. В іншому випадку про них треба буде забути.
